Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2014 року Справа № 904/153/14

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Палій В.В. (доповідач)

розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича фірма "ДНІПРОТЕХНОБУД", м. Дніпропетровськ,

на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.10.2014

за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича фірма "ДНІПРОТЕХНОБУД", м. Дніпропетровськ,

про затвердження мирової угоди

у справі № 904/153/14

за позовом іноземного підприємства "ГЕОТРАНС" (далі - Підприємство), м. Дніпропетровськ,

до товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича фірма "ДНІПРОТЕХНОБУД" (далі -Товариство), м. Дніпропетровськ,

про стягнення доходів від користування чужим майном у розмірі 403 119,47 грн.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Підприємство звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства про стягнення 403 119,47 грн. доходів від користування чужим майном, а саме екскаватором гусеничним HYUNDAI 320 кузов № 90110740, власником якого є позивач.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.2014 у справі № 904/153/14 (суддя Ліпинський О.В.) позов задоволено з посиланням на його обґрунтованість.

Рішення місцевого господарського суду від 11.03.2014 у справі № 904/153/14 в апеляційному порядку не оскаржувалося.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 06.10.2014 (суддя Ліпинський О.В.) задоволено заяву Товариства та затверджено мирову угоду сторін від 24.04.2014 у справі № 904/153/14 згідно з приписами частини четвертої статті 121 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

За змістом затвердженої судом мирової угоди боржник (Товариство) зобов'язався в строк до 30 квітня 2014 року за актом приймання передачі повернути кредитору (Підприємству) екскаватор HYUNDAI R320LC-7, серійний номер 90110740, двигун 46588969 з гідромолом Kwanglim SG3300; з моменту виконання боржником його зобов'язань, передбачених пунктом 1 мирової угоди, кредитор погоджується, що борг боржника у розмірі 411 181,85 грн. перед кредитором прощено (списано) в повному обсязі; з моменту виконання боржником його зобов'язань, передбачених пунктом 1 мирової угоди, зобов'язання боржника зі сплати кредитору грошової суми в розмірі 411 181,85 грн., яке виникло на підставі рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.2014 у справі № 904/153/14, є припиненим.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.10.2014 (судді Іванов О.Г. -головуючий, Подобєд І.М., Орєшкіна Е.В.) ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 06.10.2014 скасовано; відмовлено у задоволенні заяви Товариства про затвердження мирової угоди сторін від 24.04.2014 у справі у справі № 904/153/14.

Постанову апеляційного господарського суду мотивовано тим, що Підприємство заперечувало проти затвердження даної мирової угоди, що виключало можливість її затвердження судом; умови мирової угоди стосуються правовідносин, які не були предметом спору; повноваження Товариства на розпорядження майном (повернення його за мировою угодою), який належить Підприємству на праві власності, місцевим господарським судом не перевірені.

Товариство, посилаючись на порушення попередньою судовою інстанцією норм матеріального та процесуального права, просить суд касаційної інстанції постанову апеляційного господарського суду скасувати, прийняти нове рішення по суті справи або передати справу на новий розгляд до місцевого господарського суду. При цьому в описовій частині касаційної скарги скаржник зазначає також і про неправомірність рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.2014.

Сторони відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлені про час і місце розгляду скарги.

Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм процесуального права у затвердженні мирової угоди сторін в процесі виконання судового рішення, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

Згідно з приписами частини четвертої статті 121 ГПК України мирова угода, укладена сторонами у процесі виконання судового рішення, подається на затвердження господарського суду, який прийняв відповідне судове рішення. Про затвердження мирової угоди господарський суд виносить ухвалу.

Судом може бути затверджено мирову угоду на підставі статті 121 ГПК лише за умови наявності відкритого виконавчого провадження з примусового виконання судового рішення згідно із Законом України "Про виконавче провадження". Якщо таке виконавче провадження не відкрито на момент звернення до суду за затвердженням мирової угоди, суд відмовляє в її затвердженні, що не виключає повторного звернення з відповідною заявою вже після відкриття виконавчого провадження.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 05.08.2014 на виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.06.2014 у справі № 904/153/14 відкрито виконавче провадження ВП № 44285160, і на момент звернення Товариства до суду із заявою про затвердження мирової угоди виконавче провадження з примусового виконання судового рішення у справі № 904/153/14 було відкрито.

Як вірно зазначено апеляційним господарським судом заява Товариства щодо затвердження мирової угоди сторін не є одностороннім волевиявленням, відповідно суд затверджує мирову угоду лише за наявності згоди на це другої сторони.

Мирова угода може стосуватися лише тих правовідносин, які були предметом спору і є домовленістю сторін на стадії виконавчого провадження.

Апеляційний господарський суд, встановивши що: Підприємство у письмовому поясненні до суду першої інстанції заперечувало проти затвердження мирової угоди, поданої на затвердження Товариством; умови мирової угоди стосуються правовідносин, які не були предметом спору (предметом спору було стягнення доходів за час користування чужим майном, а не повернення майна - екскаватора гусеничного HYUNDAI 320 кузов № 90110740 з гідромолом з чужого незаконного володіння); право власності Підприємства на майно не оспорювалося і є непорушним, - дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для затвердження мирової угоди, яка подана на затвердження суду Товариством, у зв'язку з чим на законних підставах скасував ухвалу місцевого господарського суду про затвердження такої мирової угоди.

Доводи Товариства не спростовують висновків, викладених в оскаржуваному судовому акті попередньої інстанції.

При цьому спроможність доводів касаційної скарги в частині посилання на неправомірність рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.2014 не досліджується, оскільки виходить за межі даного касаційного розгляду, який стосується виключно питання правильності застосування судами норм права при розгляді заяви про затвердження мирової угоди сторін на стадії виконавчого провадження. У даній частині касаційна скарга є такою, що не відповідає приписам статті 107 ГПК України, з огляду на те, що зазначене рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку не переглядалося, а відповідно й не може бути предметом касаційного оскарження.

Таким чином, постанова апеляційного господарського суду зі справи відповідає встановленим ним фактичним обставинам, прийнята з дотриманням норм процесуального права та передбачені законом підстави для її скасування відсутні.

Керуючись статтями 1117, 1119-11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.10.2014 зі справи № 904/153/14 залишити без змін, а касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича фірма "ДНІПРОТЕХНОБУД" - без задоволення.

Суддя В. Селіваненко

Суддя І. Бенедисюк

Суддя В. Палій